European Memories

of the Gulag

BioGraphie

07
image description
×

Elena  PETROVNA

Elena Petrovna was born in a little village in Ukraine in 1937. In 1944 or 1945, the Soviets arrested her father, believing him to be a Bandera supporter because his surname looked German. He was sent to a camp at Norilsk in the Far North of Siberia. She and her mother were deported to Siberia. Only her brother escaped deportation because he was away when the soldiers came.

Her mother worked in a lumber camp, like many of the deportees in those areas, and her skills as a seamstress enabled her to earn a little more so they could live better than most deportees.

At school, many of the children had lost their fathers at the front. One day, the village children called Elena a Bandera partisan, an enemy of the people. They thought she was a Fascist and responsible for their father’s deaths.

Her father regularly wrote letters to her mother and so did her brother back in their native village. Some of these letters, written shortly before the end of the war, had “Glory to great Stalin” at the bottom. One of them is dated 5 March 1945 (eight years to the day before Stalin’s death). Her father died shortly after Stalin, shortly before he was due to be released. One day, her mother simply said to her, “We’re free”. She learnt no details. She joined the Komsomol youth movement and does not remember any restrictions on her.

Silence, imposed by persistent fear, dominated her whole life until now. She has not told her children her story. She asked for her narrative to be anonymous. Her daughter set out alone to research her origins, her life, her family’s history.

See MEDIA
Fermer

First news

This letter was probably sent to Siberia from Ukraine by a member of Piotr’s family.

Типер хочим з тобою i Еленою подiлитися Родiсною вiсткою ми на 27 Вересня начесного Хрста дiстали лист вiд Петра пиши що здоровий но як вiн пише житя его несприятливе де девiн пiсацïв не видно сонця тiлько морози i нiч. Али Бог крiпить на его шо ще зобачим ся. А ще гiрш  мучить его про вас i про ваше з Еленою житя i здоровья пиши ще (вiн) писав пару листiв але вiдповiдiй небуло. Натiм Кiнчу тiх пару слiв Поздоровляем Вас обох Елено Бувайте здоровi з Богом до милого зобаченя прочли вiд (...) адрес до Петра Такий

Красноярский Край

Посьолок Норильск. Л.К. П./а. 224. (...)

Now we want to share with you and Elena a happy bit of news. On 27 September, for the Exaltation of the Holy Cross, we got a letter from Piotr. He writes to say he is in good health, but, from what he describes, his life is not very pleasant. Where he is, they can’t see the sun, only cold and night. But God preserve him, we shall meet again. And then, he is concerned about you: how are things with you, your health and Elena’s. He says he sent some letters but got no reply. With that I’ll end in a few words. We greet both of you, Elena stay well, God be with you, we look forward to seeing you again. We read on the […] here is Piotr’s address

                                     Krasnoyarsk district

                                   Norilsk village. L.K. P./a. 224. (…)

Transcription : Anastasia Gorelik

Fermer

Letter from Norilsk – “I must obey my fate”

Норильск 7/XI.50. р.

 

Привiт Дорогi Родинi.

Дорогi Брати, Братови, i Сестри, i уся моя Родина приймiть вiд мене щире Братске поздоровлення. Желаю Вам в день Вашего Празника, Щастя здоровия многая лiт (...) на нове свiтле щасливе житя якого Вам бажаю з цiлого серца i пиридайте i поздоровiть вiд  Мене усiх в Родинi Моï, Дорогий Брати i Ти Братова повідомляю Вас освоïм здоровлю i життю. Я Богу дякую Всевишньому здоровий якого Вам рiвнож Бажаю а життя моє Мож(е) i не вдоволяюче но щож... судьба моя якi Мусиш повелiватися хотяж сказано шо людина творець щастя Свого що тодi пiзнаешь як втратиш його. Судьба судьба не тiльки моя ... Вона карае i немилуе ревнуе 

...і витрiбовує. Не раз с погадаю життя своє молодє Мав я Родителiв Отца Матiр но сам я немічний безталанний вдiяти немiг рвавсi то туди то сюди шукаючи долi так щоби своï судьби но безпомочi безбаронний був, i так щастя якого кажуть творець його нинайшов його а навпаки. Я нитолiюсь i нинарiкаю на судбу свою а вiрю хотя вона Жорстко Карає но i Милує. 

Дорогий Брати i Ти  Братова ни Жалiйтесь i на мени Можи в життю всiляко проходило, но згадую Вас часто Братово Мовби Ви Менi другою Мамою були,

Дорогий Брати i Ти Братово я написав довас кiльки листiв так i до брата Дмитра до Ганi. до Маринi. i Много iньших а вiдповiдi нимаю вiд нiкого ни знаю Чому Знаете Як тяжко пиреживати незнаючи про Родиння життя i Eï положиння.

…де знаходиться Мiй Улюблений Синочок Модуci (… ) прохаю Вас пиридайте Адресу Мою хай на пишуть до Мене хто Жив здоров  Iте хто знаходиться.

Дорогий Брати i Братово i кiнчу  тих кiлька слiв здоровлю Вас Счасним здоровлюм Бажаю Вам Многоя Лiт. i поздоровiть Вiд Мене Брата Дмитра Братову Ганку Мариню ж Еï, Бабусю, Ганю з мужом Еï Николаюом в день Iменин Його щастя здоровья i дiтюм Його здоровля Стасia Маринi з Мужом Михайлом та ïх Будучою родiйою, Модуся Сина дорогого Донечку Елену Жену Марiю. Пиредайте ïм Мiй Пляменний Горячий Привiт, усiй Родинi Cyciдам ознакомим

Стискаючи Вашi Руки Зоставайте здоровi,

Norilsk 7/XI 1950

Greetings, dear family

Dear brothers, sisters-in-law, sisters and all my family, accept my generous brotherly greetings. I wish you all for your festive season happiness, good health and many years in this new, bright and happy life; please pass them on and say hello to all my friends. Dear brother, and you, sister-in-law, I will tell you about my health and life. Thank God, I am in good health, and hope you are too, and even if I am not satisfied with my life, I must obey my fate, although it has been said that Man is the creator of his own happiness and that you only realise it when you lose it. Fate, and not just my fate, punishes and does not forgive; it is jealous and demanding. I often think back to my youth. I had parents, my father and mother. But I was weak, mediocre and incapable; I wandered about, this way and that, looking for my way, to find my fate. But with no support, I was vulnerable and, although they say that Man is the creator of his own happiness, I have not found it, quite the reverse. I am not complaining or lamenting about my fate, I have my faith; if fate punishes severely, it also pardons.

Dear brother, and you, sister-in-law, do not be angry with me; whatever happens in life, I often think of you. Dear sister-in-law, you were like a second mother to me. Dear brother, and you, sister-in-law, I have written you a few letters, and to my brother Dmitri too, Hania, Marina and many others, but I have had no answer, I don’t know why. Do you realise how hard it is to live without knowing what has become of your nearest and dearest? Where is my beloved son Modest, I beg of you, pass on my address so someone can write and tell me who is alive and well and where everyone is.

Dear brother and sister-in-law, I’ll end with these few words, I wish you happiness and health, a long life and say hello for me to my brother Dmitri, my sister-in-law Hania and her Marina, my grandmother Hania and her husband Nikolai. For his saint’s name day, happiness, health, and the same for his children. Greetings to Stas, Marina and her husband Mikhail, and his future children, my dear son Modest, ma little daughter Elena and my wife Maria. Pass on my warmest greetings to all the family, neighbours and people who know me.

A warm handshake. Stay well.

Fermer

Letter from Norilsk – “In the end they left me here in this accursed place”

Норильск дня 8/1 1951 .                                                 

 

Норильск дня 8/1 1951 .                                                 

Привiт, i Сердечне поздоровлення Дорогi Женi, Марусi, i Дорогенькi Доченцi, Еленочцi , Витаю Вас i бажаю Вам доброго здоровя щастя довгих лiт доброго веселого Життя, Дорога Марусю i Ти Дорогенька Моя Донечко Еленицю повiдомляю Вас О своiм здоровлю i пережиттю, й Богу дякувати Потроха здоровий, но кращого здоровля Вам бажаю. А життя Мое то що дякую Всемогущому що ще ж Жив, а далi незнаю дуже трудно сумне життя в положеннцiм, но Вiру  i надiюсь на Всемущчого Бога, що Вiн не о пустить нас. Дорога Марусю i Ти Дорогенька Донечко Еленцю, Я Вас повiдомляв i Мав надiю що я звiти...

…виïду так що думав хоть й  нiмношко подишу Материнським Воздухом. дожидалось i здня на день, i нарештi на дальше Оставили Тут, на тому лежму мiстi. так що негнiвайтеся що я не писав до Вас через той час я тоже не получав тiльки що тих два письма вiд Вас, з 13 мая, а (24, 21, 27 ?) мая i одно получив вiд 10р Д-ня в серпнi так що дужите Менi скучаю що незнаю що зiсталося з Родиною.

Марусю i ти Еленуцю, наколи Одержите то письмо на пишiть до Мене О пишiть про свое житя здоровля чи Модю пише до Вас, бо до Мене що то нехочи всюго написав 2 письма незнаю чому я рiжно думаю i про його i про сучасне життя.

i Вас не забуваю i живу тою надiью що буде знеможливого можливе що Всевишнiй нас ...

…тiю ласкою i поможе нам спрiнутись як вiльнi на волi, i на цьому свiтi, Дорога Марусю i Ти Доронька моя Еленцю, Простiть що так мало пишу Вам як Одержу вiд Вас листа то напишу Вам Много i О пишу Вам про все.

(…) зара (з)  кiнчаю тих кiлька слiв до Вас Моï Дорогенкi, прощаюся з Вами цiлую Вас стискаю Вашi ручки зоставайте здоровi повсяк день Вашого Життя, 

Поздоровiть вiд Мене дорогого Синуся Модеста передайте йому Моï ä cерця горячi побажання i рiвноок усi Родинi.

Писав ваш Вам Рiдний Петро

Norilsk, 8 January 1951

Hello and warmest greetings to my dear wife Maria and little daughter Elena. I greet you and wish you good health and a long and happy life. Dear Maria and dear little Elena, I’ll tell you about my health and my daily life: thank God, I am in fairly good health, but I hope that your health is even better. My life is such that I thank almighty God I am still alive; after that, I don’t know. In my situation, life is extremely difficult and sad, but I have my faith and I hope that almighty God will not forsake us. Dear Marusya and dear little Elena, I told you, and I hoped, that I was soon…

…to get out, so I thought I would get a breath of freedom. I waited day after day, but in the end they left me here in this accursed place. So don’t be angry with me for not writing, I’ve only had two letters from you dated 13 May and [21, 24, 27?] May and another I got on 10 August, so I miss you a lot and I don’t know what is happening to my family.

Maria and you Elena, when you get this letter, write back: tell me about your life, is Modest in good health, does he write to you? I get the impression he doesn’t want to write to me. He’s only sent me two letters, I don’t know why, I can only imagine various reasons that concern him and his life.

And you two, I have not forgotten you and I live with the hope that the impossible will become possible and that God…

…in his grace will help us to meet again as free beings in this world. Dear Marusya and dear Elena, forgive me for writing so little. When I get an answer from you, I’ll write and tell you everything.

…Now I’ll end with these few words, my dears, I greet you, kiss you and hold your little hands, stay in good health every day of your lives.

Say hello to my dear son Modest from me, give him my warmest heartfelt greetings, and to all the family.

Your dear Piotr

Transcription : Anastasia Gorelik
Fermer

Letter from Ukraine

Dear Mother, I’ve had a letter from Father”

  Богданiвка 20 VIII  51р

 

Першi слова мого листа Слава Iсусу Христу рiдна моя мамусю ти систричко Еленю, хов хочу вам написати пару слiв вiд свогорирого серця i вiд усьоï нашоï родини засилаю вам свiй сердечний привiт i поздоровленя iз свого рiдного Краю.

мамцю я богу дякувати здоровий которого здоровля i вам бажаю i здорова цiла наша родина но тiльки цьотка ганка усе слабують здоровля вних ниважни як сами знаети момо i вони ще ходять наробуту но кольгосп дядько дмитро тожи ходять нароботу на колгсп а я типер молю роблю аж наволиню вкомандiровцi всевожу зирно зколгоспiв но госпоставку тоя тепер нивдома часом як дощ тоя ïду додому мамцю ябув получив вiд вас листа i нивiтписав 

Бонибувiм вдома атипер я пишу листа посилаєм вам сегодня посильку яку випросили прислати

мамцю я ходив дотiï що була з вами згулубiчка i єїнибуло вдома кудись поїхала там казали i знову поїду туда донеї. мамцу я одержа вiд татуся письмо пишить що уже від мене одержали три листі а від вас уже багато листів одержали і ми їм післяли гроші 100 рур і ше посилку рихтуєм али листа нима ще від тата чи гроші одержали. мамцю напишіть що Еленя робить чиходить до школи івкотрой клас ходить і як вчиться бомені дужи кучно занею і буду єї просити щоб гарно вчилася бо наука людині непомішає вжиті і лекше можна жити всвіті рідна сестричко Еленю напиши мені 

...

свою рукою хоч пару слів то мені буди висиліше на серцю. мамцю стипань бабин уже в армії служить ульвівскі області город Магери і уже нас беруть на трету комісію уже остатно говорать що осіню забируть в армію низнаю як дальше буде я напишу

ави мені тожи опишить як живети яке здоровля ваше і Еленї і де що робити 

Кінчу свою дорогу розмову Поздоровляю вас мамцю Еленю бажаю вам щастя здоровля многая літ прожити Кращої долі діждатись стискяю вашу руцю і цілую которою вимене пригортали і Поздоровляють дядьо цьоцьа і цьоца мариня баба бувайти здорові домилого зобаченяпа.па

                                         Писав ваш Син Маш Мадест

                           Прошу скорий віпис 

Letter from Modest, in Ukraine, to his mother and sister Elena in Siberia

Bogdanivka 20/VIII 1951

Glory be to Jesus Christ, these are the first words in my letter. Dear Mother and you little sister Elena, I want to write you these few words from all my heart and all our family. I send you my warmest greetings and best wishes from my dear country.

Dear Mother, thank God, I am in good health and hope you are too. Our family are also in good health; only Aunt Hania is getting weaker, her health is not fantastic, as you know. And she keeps going to work on the kolkhoz. Uncle Dmitri works on the kolkhoz too, whereas I’m on a mission to Volynia. I take the kolkhoz grain to the public market, so I’m not at home now. I only go home when it rains. Dear Mother, I got your letter and I didn’t answer…

…because I wasn’t at home, but now I write this letter and we are sending you today the parcel you asked for.

Dear Mother, I went to see the women who was with you, but she wasn’t at home, and they told me she had gone off somewhere, but I’ll go back there again where she lives. Dear Mother, I’ve had a letter from Father, he says he’s had three letters from me and a lot from you already. We have sent him some money, 100 roubles, and we are also preparing a parcel for him, but he has not yet replied to say if he has got the money. Dear Mother, write and tell me what Elena is doing, is she going to school, which class is she in, how is her schoolwork going, because I miss her a lot and I’ll ask her to be a good pupil, because knowledge never does anyone any harm in life and makes it easier to live in the world. Dear little sister Elena, write me…

…at least a few words in your own writing and my heart will be the happier. Dear Mother, Grandmother’s Stepan is already away in the army doing his national service in the Lvov region, at Magierów and we have already been called to the third commission; they keep saying that in the autumn they will take me in the army, I don’t know what will happen then, I’ll write and tell you.

And you tell me all about your lives, your health and Elena’s health. I wish you happiness, a long life and a better destiny. I hold and kiss your hands, the hands that once stroked me. My uncle, aunt, Aunt Marina and Grandmother also send greetings. Keep in good health and let us look forward to meeting with Father.

Your son “Mash” Modest

Please write back soon

Transcription et traduction: Anastasia Gorelik

Fermer

“I think that, one way or another, I’ll hold out till I die”

  Норильск. дня 10/IV. 5(1?).

 

Дорога Марусю i ти Дорогенька донечко Еленцю, знаближаючайся Весною з днем Праздника i воскресення Христова Витаю Вас, Христос Воскрес, з любови до вас з Серця i душi бажаю вам i Вашим подругам доброго здоровля в повностi на бравшись сьвiжих, Сил, що тя довгих лiт доброго i веселого життя .

Дорога Жена Марусю  (…)

Я Сегодня Отримав вiд Вас письмо за ко(торое)  вам дуже сердечно дякую, Якого я ожидав вiд вас i прийняв з радостiю, но схвилювало Мене що ти Марусю нi Слово не вiд повiля, я признаюсь тобi  що я нi серцем нi словом не подумав злого супроти тебе i думка незродилась, Марусю я коли Одержав вiд Б-р. Дмитра листа дня 18.го листопада i вашу Адресу я зара (з) написав первих два письма до тебе, в груднi знову два Оден на Еленцю з побажанiом Нового Року i сьвят Рож. Христова i ваше письмо яке я перве Одержав.

... Я описав Вам про мвое здоровя i пережиття i подрiбно i ваше, i Оставшого синояко Модуся та про цiлу Родину , .. дня. 9 . сiчня я одержав ваше друге письмо з фото карткою, i вдруге навiдпо(вiдь) з подякою в мiсци написав Тобi i Еленцi, По Адресу Еленцi, в повностi я надiявсь щови Одержети, i знетерт(п)еливiстю дожидав вiд Вас вiдповiдi

Марусю може ти подумала що так не терпiливо Ожидала виходила навстрiчу авiн так довго не писав заледви перви письмо i то на Еленцю Ожидав пока з може ему сама написати.

Мовби тоя нiчо або гiрша недовiряя а бiльш (...Еленцi) Дорога Марусю Я недумав цiого i недумаю А вiрив i знаю що ти своïм дiтюм Мама. Я не маю рiзницi що ти менi жiнка а Еленя, Донечка, ти сама не скажеш що любиш бiльш себе чи мене як свою дитину бо знаеш що тiльки товя одна любов i надiя будучого що задля його живеш, Марусю я думаю щоти знаеш Мене що я ни числив тiльки насебе i насвое життя а без рiзницш що ти той i я, i нашi Дiти, то одна наша любов i наше будуче i судьба для нас випала одна, i наших дiтей, i сегоднi я думаю тiль  просебе а про теби i нашiх дiтей (…) i знаю щови слабшi духом тiлом i здоровйом що вам бiль треба помогати як Mенi

...(Як) Мужчина зможу скорiш сам собi раду дати Якви в такiм пережитi, Марусю, Я Як виïздив з Тернополя, я передав письмо Б-р Дмитрови i просив Його щоб вiн не забував про вас про теби i Маленьку Донечку Еленцю, та Оставшегося сирiтку синочка Модеста щоб вiн був его Батьком i Опiкувався ним його здоровям i життям, а вам що буде всилi i можностi помагав хотяй зтого що позiстало, а замени забувайте наякмйсь час як зможу так буду жив боя сам безрадний на пораджу нiчого бо Остала вспинi тiльки Одна надiя якою живу i задля того я вас спросив в письмi бо я найбiльш думав про ваше життя i здо(ровля)

Дорога Марусю, Еленцю запитуе мене ше нуждаюся  тови вислети посилку я дуже дякую за вашу думку i ваше серци що не забуваете Мене но я не бажаю бо знаю що ви самi щови багато немаети i слабе здоровя i що буде завтра...,

Бережiть Себе i свого здоровля а Я тут неголоден Хлiба ест унас настiльки нiхто не думае за хлïб а що маленько до хлiба товже найменеше. були часи i голоднi в сiляко переходило то якось пережив а зара лучше i меньше Осталося чим  двайцять лiт каторги, всiо (всю) пройдя коп тiльки здоровя а життя i смерть побiдить,  

... i знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержуi знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержуi знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержу

...Дорога Марусю i Ти Еленцю,

Нижалуйтесь на мени, знаю що болючо i прикро, я хотiв чим скорiш авоно получается на оборот, дорогенька Моя i Менi не подушi болючо вiдчуваю твоï бажання я повнiстю надiявсь що Ви моï письма Одержите, i, я знетерпиливiстю Ожидав вiд вас вiдповiдi, а коли я Одержав вiд вас письмо оденоше так тiль вiд Еленцi то я зродушiв що ви моех чотирох листiв неотримали тiльки останнiй з (…) ciчня. в який мало жив Маркл i по Адресi Еленцi, Мною потрясло болючо знаеш Мiкацi пройш (…) i не так скоро знову роспишеся, А в нас розрiшають тiльки 2-во письма в мiсяц сюди можна бiльше, Марусю, на пиши на пиши ти бiльше знаеш хто на нашi хатi живе чи сосiди ще живуть тi добрi що ми були солю в ïх очях, i сестра настя i ганка живi та здоровi чи писали до теби i про Iвана Мiха, чи вiн Оженився не споминали нiчо пронего, жаль що Б-р, Д-м, Попов (…) курорт. Пiсля Гуляння Милий.  

...

...

Спочинок Одно що трохо за до вас Менi що то предчувалося, снилося Менi ще посьвятах що дуже зуби болiли i Я витягнув половину зуба, i ми мучило через кiлька днiв i ночей заснути немiг думав про Вас i про модя щоб чолом що не сключилося,  Я Модiови написав щоб вiв себе чесно берiх свого здоровя i життя слухав дя-Д-м який виховував йго i вказував дальшу путь его життя, напиши Марусю чи вислав вам свою фото карточку бо я дожидав хотiв так подивитеся на нiого як виглядае i трудно писав що вислав що в груднi i досигоднi нема.

Марусю i Ти Дорогенька Еленцю пишiть до мене часто, недумайте що Я за Вас забув, хоть далеко  Я iз вами, но серцем душою Я завше Мiж. Вами,

Дорога Марусю i Ти Дорогенька Еленцю, кiнчу свою розмову звами прощаю вас, цiлую  Вашi уста солодкi бажаю Вам, Веселих Свят, 

Христос Воскрес

Бажае Вам Твiй Муж i рiдний

Петро, М- 

Norilsk, 10/IV 51 [?]

Dear Marusya and you dear little daughter Elena, I greet you with the spring arriving, Happy Easter, Christ is risen again, with love for you and your friends, I wish with all my heart and soul good health for you, that you will get strong again, a long and happy life.

My dear wife Marusya …

I got your letter today and thank you all warmly for it, I was waiting for it and was glad to get it, but what worried me is that you, Marusya, you did not write a single word. I confess I thought no wrong of you, not in my heart or in my thoughts. Marusya, when I got the letter from my brother Dmitri, dated 18 November, and your address, I wrote you two letters straightaway, than another two in December, a letter for Elena with my wishes for New Year and Christmas and a reply to the first letter from you all that I got.

…I’ve told you about the state of my health and my worries about you and my abandoned son Modest and all my nearest,… on 9 January I got your second letter with the photo, and straightaway I wrote back and thanked you both, you and Elena, to Elena’s address hoping so much that you would get it and I was looking forward to your answer.

Maria, perhaps you imagined something, you were waiting impatiently, you went out to wait for the postman but he [Piotr, writing in the 3rd person here] had not written for so long; and only now the first letter comes and it is for Elena. He [Piotr] waited for her [Marusya, Piotr’s wife] to write.

As if I was stupid and trusted you less than Elena. Dear Marusya, I do not think that and have never thought it, but I believed and I know that you are the mother of your children. I make no difference, you are my wife and Elena is my daughter. Yourself, you will never say that you love yourself or love me more than your child, because you know you live from that love alone and this hope for the future. Maria, I think you know me, I was not thinking just of me and my life, quite the opposite: what you are, what I am and our children are our love and our future, and we and our children have only one destiny. Today I still think of me, you and our children… and I know that your minds, your bodies and your health are weaker and you need more support from me.

…Being a man, I could give advice more easily, but you, Marusya, how do you manage with all these worries? When I left Ternopol, I forwarded a letter to my brother Dmitri and asked him not to forget you, you, my little daughter Elena and my son Modest, now an orphan. [I asked him] to be a father to him and look after him, his health and his life. For you others, if you have the strength and the chance, let people help you, at least with what is left. As for me, forget me, one way or another as far as possible I’ll stay alive, because I’m invincible, so it isn’t serious, as long as my back gets better. I live with only one hope and that is why I asked you for details about your life and news about your health, which I think about so much.

Dear Marusya, Elena asks me if I need anything so you can send me a parcel. Thank you most sincerely for this thought and your generosity, you do not forget me. But I don’t want any parcels, because you haven’t much yourselves and your health is poor and who knows, tomorrow…

Take care of yourself and your health; here I’m not hungry: there’s so much bread that no one thinks about it, only what goes with the bread, there’s much less of. There have also been periods of famine, there’s been all sorts, but I survived and now things are better, and I have less than twenty years’ forced labour left. All things pass, if only there were health, and life will overcome death.

…and life again, we are alive. I get the following daily ration: 700 grams of bread, a litre of soup, a pound of kasha [buckwheat groats], 70 grams of fish, one pancake – that is quite sufficient. I’m not working yet, but I don’t know what will be happening next. At the beginning I did various jobs: tailor, cobbler, housepainter, plasterer, bricklayer, I sliced bread and did general chores – anything you could think of. I held out until ’49, when illness struck me down – pneumonia, heart trouble, headaches, the extremely harsh climate – the polar permafrost. It’s two years now that I haven’t been working and I don’t know what will be happening next, but I already feel a bit better. I miss you a lot, and I wonder whether I’ll ever meet you and see my nearest again and talk to them.

Marusya, there are a lot of people here from all over the place and some from our neighbouring villages; they work and for a day’s work – two or three days are counted, they get money, 100 to 200 roubles according to the place and type of work. In the area there is a canteen where you can buy extra food. Whereas back home as it always is, everything in my life is back to front: when I was in good health, I worked for nothing and now it’s possible to earn a little, my health has gone. But I don’t miss work, I think that one way or another I’ll make it till I die.

[page missing]

First, about you, I had a feeling, back around New Year, I dreamt that I had toothache and had broken off half a tooth. The dream tormented me for some days and I couldn’t sleep at night, I thought about you and Modest, hoping that nothing serious would happen. I wrote to Modest telling him to behave honestly, look after his health and his life, listen to Uncle Dmitri who is bringing him up and showing him the way to take in life. Maria, write to me. Has Modest sent you his photo, I waited so long for it, I wanted so much to seen him, see what he looks like. He wrote and said he sent it to you in December, although I haven’t had it yet.

Maria and you, dear Elena, write to me more often, don’t think that I’ve forgotten you, even if I’m far away, with all my heart and soul, I am always near you. Dear Marusya and dear Elena, I’m coming to the end of this conversation with you, I say goodbye, kiss your sweet lips and wish you a Happy Easter, Christ is risen again. 

Your husband and dear

Piotr, M.

Chère <abr diminutif de Maria> Maroussia </abr> et toi, chère fillette Elena, je vous salue avec le printemps qui arrive, Joyeuses Pâques, le Christ est ressuscité, avec amour pour vous et vos amis, je souhaite de tout mon cœur et mon âme bonne santé, que vous preniez des forces, longue vie bonne et heureuse.

Ma chère épouse Maroussia (…)

J’ai reçu aujourd’hui votre lettre, et je vous remercie cordialement, je l’ai attendue et je l’ai reçue avec joie, mais ce qui m’a inquiété, c’est que toi, Maroussia, tu ne m’as pas écrit un seul mot. Je t’avoue que je n’ai rien pensé de mal contre toi, ni dans mon cœur, ni dans la pensée. Maroussia, quand j’ai reçu la lettre de mon frère Dmitri, du 18 novembre, et votre adresse, je t’ai écrit tout de suite deux lettres, puis deux encore en décembre, une lettre pour Elena avec mes vœux pour le nouvel an et Noël et une réponse à votre première lettre que j’ai reçue.

...Je vous ai décrit l’état de ma santé et mes inquiétudes sur vous et mon fils délaissé Modest et sur tous mes proches, …le 9 janvier j’ai reçu votre deuxième lettre avec la photo, et tout de suite, je vous ai répondu et je vous ai remercié  Toi et Elena, à l’adresse d’Elena en espérant tant que vous la receviez et j'ai attendu avec impatience votre réponse.      

Maria, tu as peut-être imaginé quelque chose, tu attendais avec impatience, tu sortais attendre le facteur mais il [Piotr, dans ce passage écrit à la 3e personne] n’écrivait pas depuis tant de temps; et voici seulement la première lettre qui arrive et elle est pour Elena. Il [Piotr] a attendu quand elle-même (Maroussia, l’épouse de Piotr) pourrait lui écrire. 

Comme si j’étais nul ou comme si je te faisais moins confiance qu’à Elena. Chère Maroussia, je ne pense pas et je ne pensais pas ceci, mais je croyais et je sais que tu es la maman de tes enfants. Je ne fais pas de différence, tu es mon épouse et Elena est ma fillette. Toi-même, tu ne diras jamais que tu t'aimes ou que tu m'aimes plus que ton enfant, car tu le sais, tu vis par ce seul amour et cet espoir en l’avenir. Maria, je pense que tu me connais, je ne pensais pas uniquement à moi et à ma vie, bien au contraire : ce que tu es, c’est ce que je suis et nos enfants, c’est  notre amour et notre avenir, et nous et nos enfants n'avons qu'un seul destin.  Aujourd’hui encore je pense à moi, à toi et à nos enfants (…) et je sais, que vos esprits, vos corps et votre santé sont plus faibles, que vous avez besoin de plus de soutien de moi,  

 

...Etant un homme, je pourrais donner plus facilement conseils, mais vous, Maroussia, comment faites-vous avec tous ces soucis ? Quand je suis parti de Ternopol, j’ai transmis une lettre à mon frère Dimitri et je lui ai demandé de ne pas vous oublier: toi, ma petite fille Elena et mon fiston Modest, devenu orphelin. (Je lui ai demandé) qu’il [Dmitri] soit son père [de Modest] et qu’il prenne soin de lui, de sa santé et de sa vie. En ce qui vous concerne, s’il y a des forces et des possibilités, laissez-vous aider, au moins avec ce qui reste. Et moi, oubliez-moi, d’une manière ou d’une autre, je survivrai comme je pourrai, puisque je suis invincible, alors ce n’est pas grave, (juste) que mon dos aille mieux. Je vis avec un seul espoir et pour cela je vous ai demandé dans les détails de votre vie et des nouvelles sur votre santé auxquelles je pense tant. 

Chère Maroussia, Elena me demande si j’ai besoin de quelque chose pour que vous m’envoyiez un colis. Je vous remercie sincèrement pour ces pensées et pour votre cœur, vous ne m’oubliez pas. Mais je ne souhaite pas de colis, puisque vous-même n’avez pas beaucoup et que votre santé est faible et qui sait demain…,

Prenez soin de vous et de votre santé; ici je n’ai pas faim : il y a tellement de pain, que personne n’y pense, bien que ce qui va avec le pain, il y en a beaucoup moins. Il y a eu aussi des périodes de famine, il y a eu tout, mais j’ai survécu et maintenant ça va mieux, et il me reste moins de vingt ans de travaux forcés. Tout passe, s’il y avait seulement la santé, et la vie l’emportera sur la mort.            

...… et à nouveau la vie, nous vivons. Je reçois la ration journalière suivante : sept cent grammes de pain, un litre de soupe, une livre de </abr bouillie de sarrasin> kacha</abr>, soixante-dix grammes de poisson, une crêpe – cela suffit entièrement. Je ne travaille pas encore, mais ne sais pas ce qui va arriver prochainement. Au début j'ai fait divers travaux : tailleur, cordonnier, peintre en bâtiment, plâtrier, bâtisseur, j’ai coupé le pain et j’ai travaillé aux travaux collectifs – tout ce que tu veux. J'ai ainsi tenu jusqu'à l’année quarante neuf, quand la maladie m'a cassé : la pneumonie, les maladies du cœur, le mal de tête, le climat qui est extrêmement difficile – le pergélisol polaire. Je ne travaille plus depuis deux ans déjà et ne sais pas ce qui va se passer prochainement mais je me sens déjà un petit peu mieux. Vous me manquez beaucoup, je me demande : pourrai-je vous rencontrer et à nouveau revoir mes proches et parler avec eux. Maroussia, il y a beaucoup de gens ici de partout et aussi de nos villages voisins ; ils travaillent, deux-trois jours de travail sont comptabilisés pour une journée de travail, ils reçoivent de l’argent, de cent à deux cents roubles en fonction du lieu et de la nature du travail. Dans la zone il y a une cantine où il est possible d’acheter de la nourriture en plus. Alors que chez moi comme toujours, tout dans ma vie se trouve à l’envers : quand j’avais la santé, je travaillais gratuitement et maintenant, quand il est possible de gagner un peu, je n'ai plus la santé. Mais le travail ne me manque pas, je pense, que d’une manière ou d’une autre,  je tiendrai jusqu’à la mort.

... [page manquante]

...Premièrement, en ce qui vous concerne, je pressentais quelque chose, déjà pendant les fêtes, j’ai rêvé que j’avais mal aux dents et que j’ai cassé et sorti la moitié d’une dent. Ce rêve m’a torturé pendant quelques jours et je ne pouvais pas dormir la nuit, j’ai pensé à vous et à Modest, en espérant que rien de grave ne se produirait. J’ai écrit à Modest pour qu’il se conduise honnêtement, soigne sa santé et sa vie, écoute l’oncle Dimitri qui l’éduque et lui montre la voie à suivre dans la vie. Maria, écris-moi. Modest t’a-t-il envoyé sa photo, je l’ai tant attendue, je voulais tant le regarder, voir à quoi il ressemble. Il a écrit et souligné qu’il te l’a envoyée en décembre, alors que je ne l'ai toujours pas reçue.  

Maria et toi, chère Elena, écrivez-moi plus souvent, ne pensez pas que je vous ai oubliées, même si je suis loin, je suis avec vous, de tout mon cœur et mon âme, je suis toujours auprès de vous. 

Chère Maroussia et toi, chère Elena, je conclus cette discussion avec vous, je vous salue, j’embrasse vos bouches sucrées et vous souhaite de joyeuses fêtes,

Christ est ressuscité,

ton époux et cher

Piotr, M. 

Transcription et traduction: Anastasia Gorelik

Fermer

Letter from Ukraine to Siberia “Glory to great Stalin”

 Дня 5/3.   1945.

 

На твій лист відзиваюся до Теби моя найдороша братово Ми дякувати Богу потрохи здорові ни такі як треба жиєм а поводится дуже добри якого добра і здоровля Вам жилим зі серця і з любовю до вас к утру ми відчуваєм на душі і на тілі нашої взаїмної родіни, дороги брато(ва)...Як там Модю Господи (як ти) зроби(...) волоцюгою нам (чи) триматися дому не учиться а навіть до Мени нихочи відатися бо на мовляють его щоб зімною нистричався (ти) твоя сестра гануська що себе так все (...)

...а  типер і дуже добри вилика господині а він господар та ше до того дужи чесний що наробив тобі такого добра і труду що кажи вона б мені того низробила то правдою що нє а він не знає що ему більше зробилося що забрав твою працю і на крив собі хату і нічого навіть ниспільне що може треба якось помагати бо ми невзгоді так як пес зі собакою завши друтся як тілько ти виїхала а ту я ще троха не здужаю і жінка Модиста вже кілька разів гонили 

 

…від себе іди кажи до єї фамілії Али що робити Мусим терпіти може і для нас ще Бог має і на городить своєю ласкою ми просим єго помочі в день і в ночі за Ваше здоровля Опіку Надію ми вашім щоденнім життю, дорога братова тільки все поступай чесно привітно слухай своїх зверхників шануй себи і дитину і других з которими працюєм і жиєм то певно же будуть тебе любили ни гридися ни сумуй будь завсігди весела з вірою в майбутнє

…дорога братово напиши як як треба тобі грошей то ми тобі вислим а може бі знайшла ласку що тобі лекши було і дитині то як ось давай собі раду позатим в нас всю добри та як завши тілько просим Вас напишіть до нас. Дорога наша братова і Еленцю здоровимо Вас цілуваням ваших уст і жилим Вам всю що собі бажаєм зоставайте здорові раз на все.

Слава Виликому Полководйові і Воєводові Тов. Сталіну

Letter from Ukraine, from Uncle Dmitri to Maria and her daughter Elena in Siberia

5/3 1945

Dear Sister-in-law, I reply to your letter: thank God, we are in good health, we are living not just properly but actually very well and this good health and good life we wish them for you with all our hearts and love. In the mornings, we feel as if the body and soul of our shared motherland, my dear sisters-in-law… How is Modest here? Heavens, what can we do. The lazybones stays at home, doesn’t do his schoolwork and won’t even come to see me, because you and his sister Hanushka (who has always been…) you encourage him not to visit me…

…and now she is the great mistress of the house and he’s the master, and so honest that he has gained such property and such a job, as if she said that it was all obtained through pure honesty. And he doesn’t know that ill-gotten gains never prosper, he worked and “improved his conditions” as if we had nothing in common. Perhaps we ought to help each other, because we have our misfortunes, but instead we’re like cat and dog fighting all the time. When you left, I fell ill a little, and Modest’s wife tried more than once to kick us out…

…of her house, go back, she said, to your family. But what can be done, we must put up with it, and God has perhaps still some affection for us and will reward us. Day and night we ask for his help, pray for your health and each day of your life, thank him for your protection, your hope. Dear Sister-in-law, be honest, listen carefully to the people around you, have respect for yourself, your child and the others we work and live with, and you will be loved; do not be sad but joyful, believe in the future

…dear Sister-in-law, write if you need money and we’ll send you some and perhaps you will find affection and things will be easier for you and your child; and with that I’ll end; here everything is well and as before, we ask only that you write to us. Dear Sister-in-law and Elena, we say goodbye, kiss you and wish you all we wish ourselves, good health.

Glory to the great general and governor Comrade Stalin!

Transcription : Anastasia Gorelik

Fermer

On the back of a postcard of the camps...


Еленю

Сама собі оброби і зроби куктасики нєо пізніши дошию і зошию доблюзочки сарафаньчик бувай здорова


Elena

Prepare the pompoms and pin them in place, I’ll finish them and sew them on the blouse and dress. Keep well.

Transcription : Anastasia Gorelik