Теми
Голод
Постійне відчуття голоду, нав’язливі думки про їжу, цинга та куряча сліпота, спричинені авітамінозом – згадки про ці та інші фізичні й психологічні прояви недоїдання присутні у розповідях усіх свідків, особливо у спогадах тих, хто були депортовані ще дітьми.
У багатьох випадках нестача їжі (у тому числі неможливість знайти молоко для немовлят) стала причиною загибелі батьків, братів та сестер. Декому вдалося, полишаючи рідну домівку, взяти із собою одяг та інші предмети, які згодом вдалося обміняти на продукти у місцевих мешканців. Усі депортовані навчилися шукати гриби, ягоди та їстівні коріння рослин.
Найважче довелося тим, кого депортували до 1941 р. За роки війни у радянських таборах загинуло близько 1 мільйону в’язнів, а 22 % стали інвалідами. На півночі Росії та Сибіру, куди були заслані тисячі родин, голод був частиною повсякденного життя депортованих та місцевих мешканців.
Марта Кравері