Elena Petrovna : „Myślę,że tak czy inaczej wytrwam do śmierci ”

 

  Норильск. дня 10/IV. 5(1?).

 

Дорога Марусю i ти Дорогенька донечко Еленцю, знаближаючайся Весною з днем Праздника i воскресення Христова Витаю Вас, Христос Воскрес, з любови до вас з Серця i душi бажаю вам i Вашим подругам доброго здоровля в повностi на бравшись сьвiжих, Сил, що тя довгих лiт доброго i веселого життя .

Дорога Жена Марусю  (…)

Я Сегодня Отримав вiд Вас письмо за ко(торое)  вам дуже сердечно дякую, Якого я ожидав вiд вас i прийняв з радостiю, но схвилювало Мене що ти Марусю нi Слово не вiд повiля, я признаюсь тобi  що я нi серцем нi словом не подумав злого супроти тебе i думка незродилась, Марусю я коли Одержав вiд Б-р. Дмитра листа дня 18.го листопада i вашу Адресу я зара (з) написав первих два письма до тебе, в груднi знову два Оден на Еленцю з побажанiом Нового Року i сьвят Рож. Христова i ваше письмо яке я перве Одержав.

... Я описав Вам про мвое здоровя i пережиття i подрiбно i ваше, i Оставшого синояко Модуся та про цiлу Родину , .. дня. 9 . сiчня я одержав ваше друге письмо з фото карткою, i вдруге навiдпо(вiдь) з подякою в мiсци написав Тобi i Еленцi, По Адресу Еленцi, в повностi я надiявсь щови Одержети, i знетерт(п)еливiстю дожидав вiд Вас вiдповiдi

Марусю може ти подумала що так не терпiливо Ожидала виходила навстрiчу авiн так довго не писав заледви перви письмо i то на Еленцю Ожидав пока з може ему сама написати.

Мовби тоя нiчо або гiрша недовiряя а бiльш (...Еленцi) Дорога Марусю Я недумав цiого i недумаю А вiрив i знаю що ти своïм дiтюм Мама. Я не маю рiзницi що ти менi жiнка а Еленя, Донечка, ти сама не скажеш що любиш бiльш себе чи мене як свою дитину бо знаеш що тiльки товя одна любов i надiя будучого що задля його живеш, Марусю я думаю щоти знаеш Мене що я ни числив тiльки насебе i насвое життя а без рiзницш що ти той i я, i нашi Дiти, то одна наша любов i наше будуче i судьба для нас випала одна, i наших дiтей, i сегоднi я думаю тiль  просебе а про теби i нашiх дiтей (…) i знаю щови слабшi духом тiлом i здоровйом що вам бiль треба помогати як Mенi

...(Як) Мужчина зможу скорiш сам собi раду дати Якви в такiм пережитi, Марусю, Я Як виïздив з Тернополя, я передав письмо Б-р Дмитрови i просив Його щоб вiн не забував про вас про теби i Маленьку Донечку Еленцю, та Оставшегося сирiтку синочка Модеста щоб вiн був его Батьком i Опiкувався ним його здоровям i життям, а вам що буде всилi i можностi помагав хотяй зтого що позiстало, а замени забувайте наякмйсь час як зможу так буду жив боя сам безрадний на пораджу нiчого бо Остала вспинi тiльки Одна надiя якою живу i задля того я вас спросив в письмi бо я найбiльш думав про ваше життя i здо(ровля)

Дорога Марусю, Еленцю запитуе мене ше нуждаюся  тови вислети посилку я дуже дякую за вашу думку i ваше серци що не забуваете Мене но я не бажаю бо знаю що ви самi щови багато немаети i слабе здоровя i що буде завтра...,

Бережiть Себе i свого здоровля а Я тут неголоден Хлiба ест унас настiльки нiхто не думае за хлïб а що маленько до хлiба товже найменеше. були часи i голоднi в сiляко переходило то якось пережив а зара лучше i меньше Осталося чим  двайцять лiт каторги, всiо (всю) пройдя коп тiльки здоровя а життя i смерть побiдить,  

... i знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержуi знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержуi знову життя, Ми жевем но пойку получаю в день сiмсот грам хлiба одна лiтра суп пiв лiт, кашi сiмдесiат грм. Риби оден оладик, повнестю висторгае, я ще нироблю а дальше низнаю, зперва робив на рiжних роботах i кравцем i шевцем муляром щикатуром будiвничим хлiборезом i на общих роботях що тiльки хочеш, державсь до сорок девятого, пока недуга не зло мила, запаленя леченiв паролiок серци бiль голови, дуже тяжко клiмат вiчно мерзлотя заполярiи, я уже два роки не роблю дальше низнаю як буде уже по трохо здоровий дуже скучаю за Вами думаю чи прийдется звами стрiнути, i побачити Родину снова та взаïмно хоть поговорити, зiсвоïми рiдними Марусю, Тута много людей з рiжних сторiн i знаших поблиских сiл, роблять Мають зачоти за оден день робочий зачислють два днi i три  днi получають грошi вiд сто до двiстi залежить де хто робить i яку роботу, е взонi столова що можна купити зïстя добавити що там собi, но менiзавшо в моïм життi получается на оборот як було ще здоровя то робив задармо, а зара можно пiдробити нiмношк то мале здоровля но я затим не скучаю як нибудь думаю до смерти видержу

...Дорога Марусю i Ти Еленцю,

Нижалуйтесь на мени, знаю що болючо i прикро, я хотiв чим скорiш авоно получается на оборот, дорогенька Моя i Менi не подушi болючо вiдчуваю твоï бажання я повнiстю надiявсь що Ви моï письма Одержите, i, я знетерпиливiстю Ожидав вiд вас вiдповiдi, а коли я Одержав вiд вас письмо оденоше так тiль вiд Еленцi то я зродушiв що ви моех чотирох листiв неотримали тiльки останнiй з (…) ciчня. в який мало жив Маркл i по Адресi Еленцi, Мною потрясло болючо знаеш Мiкацi пройш (…) i не так скоро знову роспишеся, А в нас розрiшають тiльки 2-во письма в мiсяц сюди можна бiльше, Марусю, на пиши на пиши ти бiльше знаеш хто на нашi хатi живе чи сосiди ще живуть тi добрi що ми були солю в ïх очях, i сестра настя i ганка живi та здоровi чи писали до теби i про Iвана Мiха, чи вiн Оженився не споминали нiчо пронего, жаль що Б-р, Д-м, Попов (…) курорт. Пiсля Гуляння Милий.  

...

...

Спочинок Одно що трохо за до вас Менi що то предчувалося, снилося Менi ще посьвятах що дуже зуби болiли i Я витягнув половину зуба, i ми мучило через кiлька днiв i ночей заснути немiг думав про Вас i про модя щоб чолом що не сключилося,  Я Модiови написав щоб вiв себе чесно берiх свого здоровя i життя слухав дя-Д-м який виховував йго i вказував дальшу путь его життя, напиши Марусю чи вислав вам свою фото карточку бо я дожидав хотiв так подивитеся на нiого як виглядае i трудно писав що вислав що в груднi i досигоднi нема.

Марусю i Ти Дорогенька Еленцю пишiть до мене часто, недумайте що Я за Вас забув, хоть далеко  Я iз вами, но серцем душою Я завше Мiж. Вами,

Дорога Марусю i Ти Дорогенька Еленцю, кiнчу свою розмову звами прощаю вас, цiлую  Вашi уста солодкi бажаю Вам, Веселих Свят, 

Христос Воскрес

Бажае Вам Твiй Муж i рiдний

Петро, М- 

 Norylsk. 10/IV. 51(?)

Kochana Marusiu i kochana córeczko Jeleno, pozdrawiam was z wiosną, Wesołych Świąt Wielkanocnych, Chrystus Zmartwychwstał z miłości do was i do waszych przyjaciół, z całego serca  i duszy życzę zdrowia, żebyście nabrały sił, długich lat życia i szczęścia.

Kochana Żono Marusiu (…)

Dziś otrzymałem wasz list, za który serdecznie dziękuję, czekałem na ten list i przeczytałem z radością, ale zaniepokoiło mnie, że Ty Marusiu nie napisałaś do mnie ani jednego słowa. Uwierz mi, ale nic złego o Tobie nie myślałem, ani w sercu ani w myślach.  Marusia, kiedy dostałem list od brata Dimitriego z 18 listopada i wasz adres, od razu napisałem do Ciebie dwa listy, a potem jeszcze kolejne dwa w grudniu, list do Jeleny z życzeniami na Nowy Rok i odpowiedź na pierwszy list od was.

... Opisałem wam mój stan zdrowia i niepokój na temat mojego opuszczonego syna Modesta i najbliższych, … 9 stycznia dostałem od was drugi list oraz zdjęcie i od razu wam odpisałem i obydwu wam podziękowałem, Tobie i Jelenie, na adres Jeleny mając nadzieję, że list mój dotrze i z niecierpliwością czekałem na odpowiedź.   

 Mario, a może Ty sobie coś wyobrażałaś, czekałaś z niecierpliwością, wypatrywałaś listonosza ale on [ w tym fragmencie listu Piotr pisze o sobie w trzeciej osobie] od tak dawna nie pisał ; i dopiero teraz przyszedł od niego pierwszy list, który adresowany jest do Jeleny. On [Piotr] czekał kiedy ona sama (Marusia, żona Piotra) będzie mogła do niego napisać.

To tak jakbym był nic niewarty albo jakbym bardziej ufał Jelenie niż Tobie. Kochana Marusiu, nigdy tak nie myślałem i tak nie myślę, ale uważałem, że jesteś matką swoich dzieci. Dla mnie nie ma różnicy, Ty jesteś moją żoną a Jelena jest moją córeczką. Ty mi nigdy nie powiesz, że mnie kochasz lub że mnie kochasz bardziej niż swoje dziecko, albowiem wiesz, że żyjesz wyłącznie tą miłością i nadzieją  na przyszłość. Mario, myślę, że mnie znasz, nie myślałem tylko o sobie i swoim życiu, wręcz przeciwnie: jesteś tym kim ja jestem a nasze dzieci są naszą miłością i przyszłością i nas i nasze dzieci łączy wspólny los. Jeszcze dziś myślę o sobie samym, o Tobie i naszych dzieciach (…) i wiem, że wasz duch, wasze ciała i zdrowie są słabsze, że potrzebujecie większego wsparcia z mojej strony,

 

 

... Mnie - jako że jestem mężczyzną - byłoby łatwiej coś Ci poradzić, ale Ty Marusiu jak sama sobie ze wszystkimi problemami radzisz ? Wyjeżdżając z Ternopola, zostawiłem mojemu bratu Dimitriemu list z prośbą, żeby o was nie zapominał, ani o Tobie, mojej córeczce Jelenie, ani o moim osieroconym synku Modeście. (Poprosiłem go również), żeby on [Dmitri] był dla niego [ Modesta] ojcem i żeby się nim zaopiekował i dbał o jego życie i zdrowie.

A jeśli chodzi o Ciebie samą, jeżeli masz siłę i możliwości, to pozwól sobie pomóc, przynajmniej tyle ile się da. A o mnie zpomnij tak czy inaczej, postaram się żyć jak najdłużej, bo jestem nieugięty, to nic poważnego, oby tylko mniej mnie bolały plecy. Żyję tylko jedną nadzieją i dlatego prosiłem, żebyście szczegółowo o sobie pisały i pytam się was stale o zdrowie, ciągle o tym myślę.

Kochana Marusiu, Jelena pyta się, czy czegoś potrzebuję, bo chcecie mi wysłać paczkę. Z całego serca wam dziękuję, że o mnie myślicie i za dobre serce, nie zapominacie o mnie. Ale nie trzeba do mnie wysyłać paczki, bo same macie niewiele, zdrowie też macies słabe, i kto wie, co będzie jutro…,

 

Dbajcie o siebie i o swoje zdrowie ; tutaj nie głoduję : chleba mamy pod dostatkiem, że aż trudno uwierzyć, ale niewiele jest tego, co można zjeść do chleba. Bywają też okresy głodu, ale jakoś przeżyłem, a teraz jest nieco lepiej i zostało mi już do odrobienia mniej niż dwadzieścia lat robót przymusowych. Wsystko przemija, oby tylko było zdrowie i życie będzie silniejsze niż śmierć.         

... i znowu wracamy do życia. Moja racja dzienna jest następująca: siedemdziesiąt deko chleba, litr zupy, pół kilo kaszy gryczanej, siedemdziesiąt deko ryby, jeden naleśnik – w zupełności wystarczy. Jeszcze nie wróciłem do pracy, ale nie wiem, co będzie dalej. Na początku wykonywałem najróżniejsze prace: byłem krawcem, szewcem, malarzem pokojowym, murarzem, budowlańcem, krajałem chleb i pracowałem w brygadach. I tak wytrzymałem do roku czterdziestego dziewiątego, aż dopadła mnie choroba: zapalenie płuc, zacząłem chorować na serce, bóle głowy, na skutek skrajnie surowych warunków klimatycznych – wiecznej zmarzliny. Nie pracuję już od dwóch lat i nie wiem co mnie czeka w najbliższym czasie, ale czuję się trochę lepiej. Bardzo tęsknię za wami i zadaję sobie pytanie, czy będę mógł jeszcze spotkać się z wami i zobaczyć znów swoich bliskich i z nimi porozmawiać. Marusiu, tu jest dużo ludzi ze wszystkich stron i również z naszych sąsiednich wsi ; pracują, za jeden dzień pracy liczą im dwa lub trzy dni, dostają pieniądze, od stu do dwustu rubli w zależności od rodzaju i miejsca pracy. W naszej zonie jest stołówka, w której można kupić dodatkową żywność. A w moim życiu, jak zawsze wszystko jest na odwrót : kiedy miałem zdrowie, to pracowałem za darmo, a teraz kiedy można trochę zarobić, to już nie mam zdrowia. Ale za pracą nie tęsknię i tak czy inaczej wytrwam do śmierci.

... [brak strony]

... Po pierwsze, jeśli chodzi o was, to miałem złe przeczucie już podczas świąt, śniło mi się, że mam ból zębów i że wyciągnąłem połowę złamanego zęba. Sen ten męczył mnie przez kilka kolejnych dni i w nocy nie mogłem spać, myślałem o was i o Modeście mając nadzieję, że nic groźnego się nie wydarzy. Napisałem do Modesta, żeby był uczciwym człowiekiem, dbał o swoje zdrowie i życie, żeby był posłuszny wujkowi Dimitriemu, który go wychowuje i pokazuje jak postępować w życiu. Mario, proszę, napisz do mnie. Czy Modest przysłał Ci zdjęcie, tak na to zdjęcie czekałem, pragnąłem je zobaczyć, sprawdzić do kogo jest podobny. Odpisał mi i podkreślił, że wysłał Ci je w grudniu, ale ja do tej pory nic nie dostałem.

Mario, kochana Jeleno, piszcie do mnie częściej, nie myślcie sobie, że o was zapominam, mimo, że jestem daleko od was, całym sercem i duszą jestem z wami, zawsze pozostaję z wami. Kochana Marusiu i kochana Jeleno, kończę tę rozmowę z wami, pozdrawiam, całuję słodkie usteczka i życzę wesołych świąt

Chrystus zmartwychwstał,

Twój drogi mąż

Piotr M.

Transkrypcja: Anastasia Gorelik